"Про велич нації і її моральний прогрес можна судити по тому, як вона поводиться з тваринами" — ця фраза як ніколи актуальна і для нашої країни. За даними соціологічних опитувань, більше половини українців мають хоча б одного домашнього улюбленця, водночас Україна знаходиться серед лідерів за кількістю безпритульних тварин.
Про це і не тільки спілкуємося із зоозахисницею "UAnimals" з Тернополя Людмилою Чеховською. Особливо зачепимо тему стерилізації домашніх улюбленців, поговоримо, чому це важливо.
— Людо, чому в місті ми бачимо так багато безпритульних тварин?
— Можна багато розповідати про ефективність здійснення містом програми регуляції чисельності безпритульних тварин, однак дані міжнародних організацій сходяться у тому, що зменшення кількості безпритульних тварин має починатись з відповідального утримання господарями домашніх тварин.
— Можеш назвати базові правила відповідального утримання домашніх тварин?
— Так, по-перше, це відсутність такого явища, як “самовигул”. Випускаючи тварину на самостійний вигул — будьте готовими більше ніколи її не побачити. Якщо у вас немає часу піклуватись про домашнього улюбленця - не заводьте його, адже цим наражаєте улюбленця на небезпеку потрапити під авто, стати жертвою жорстоких дій людей чи атаки інших тварин.По-друге, контрольований вигул на повідку та наявність медальйона-адресника з контактними даними власника. В такому разі, навіть якщо тварина загубиться - шансів повернути її додому набагато більше. До прикладу, у міжнародній системі ідентифікації тварин animal-id.net можна зареєструвати свого улюбленця та замовити QR адресник, котрий допоможе чотирилапому знайтись швидше, оскільки дає змогу тому, хто знайшов тварину легко зчитати інформацію з адресника за допомогою смартфона, що водночас відправляє сповіщення власнику чотирилапого із даними його географічного розташування. По-третє, забезпечення надійних решіток та сіток на вікнах аби кіт чи кішка не випали з відкритого у теплий сезон вікна. Навіть якщо ваш котик ніколи не проявляв жодного зацікавлення до відкритих вікон, він може не втриматись і піддатись природному бажанню вполювати пролетівшу біля вікна пташку чи комашку. По-четверте, стерилізація домашніх тварин. Тварини керуючись інстинктом продовження роду перестають їсти, можуть стати агресивними, мітити територію і дуже часто втікають з дому.
— Для багатьох "стерилізувати" улюбленця - це те саме, що позбавити його радості від життя…
— Це не так. Стерилізація — є визнаним в усьому цивілізованому світі найбільш гуманним та ефективним методом регуляції чисельності тварин. Лише 1 пара собак та усі їхні нащадки впродовж 7 років можуть народити близько 84 000 собак, адже собаки можуть народжувати двічі на рік. А всього лише 1 пара котів та усі їхні нащадки впродовж 7 років можуть народити близько 420 000 котів, адже кішки можуть народжувати тричі на рік. Чи можливо знайти для усіх добрі та відповідальні руки? Звісно ні.Однак саме зі стерилізацією пов'язана величезна кількість міфів, внаслідок чого в нашій країні це оптимальне гуманне рішення досі не надто популярне.
Ми зібрали найбільш поширені міфи щодо стерилізації тварин та спробуємо спростувати їх, опираючись на висновки фахівців:
Міф 1. “Це жорстоко і гріх”
- Жорстоко дозволяти тваринам, яких ми давним-давно одомашнили, — безконтрольно розмножуватись, тинятись смітниками, ставати заручниками вуличного існування у голоді та холоді, ставати жертвами жорстокості.
- Жорстоко топити котенят чи цуценят у відрі, викидати заклеєними у коробках, залишати напризволяще.
- Жорстоко розмножувати домашніх тварин, коли у притулках, у волонтерів та на вулиці чекають свій шанс на порятунок сотні та тисячі тварин. Люди також не народжують стільки дітей, скільки фізично могли би.
МІФ 2 "Це неприродньо і позбавляє тваринку радості материнства"
- Розмноження для тварин — винятково природна потреба, що базується на інстинкті, вони не отримують задоволення від процесу, як люди. Після стерилізації тварина не сумує і не переймається цим питанням. Інші тварини не кепкують і уявлення не мають про “дітородні зміни” стерилізованої тварини. Більше того, постійні пологи виснажують організм тварини і призводять у подальшому до захворювань.
- Серед поширених захворювань у домашніх улюбленців: простатит, піометра, кісти та пухлини на яєчниках, матці і яєчках. У старшому віці тваринам нерідко доводиться робити стерилізацію вже за медичним показанням, але ризик від анестезії та післяопераційних ускладнень значно зростає.
МІФ 3. “Стерилізовані тварини страждають від ожиріння. Коти перестають ловити мишей, а собаки — захищати територію.”
- У період, коли тварина відчуває статеве збудження, вона втрачає апетит і стає більш млявою. Якщо забрати у тварини стрес під час статевого збудження, коли вона відмовляється від їжі, і стерилізувати — вона справді буде повноцінно регулярно їсти, що може зумовити у збільшення ваги, але тільки якщо не контролювати раціон тварини і не давати їй необхідної фізичної активності. Насправді все в руках господаря.
- Стерилізація не впливає на мисливський інстинкт чи характер тварини. Якщо до операції собака був відмінним охоронцем, таким буде і після неї.
МІФ 4. “Запобігти народженню небажаних тварин можна, якщо давати улюбленцю спеціальні краплі чи таблетки”.
- Насправді такі засоби є надзвичайно згубними для організму тварини. Вони призводять до онкології. У разі постійної тічки й одночасного утримання від статевого контакту розвиваються небезпечні захворювання, про які згадувалось вище.
МІФ 5. “Стерилізація є складною й болісною, що потребує тривалого догляду”
- Насправді стерилізацію не можна назвати складною процедурою. Розріз невеликий, втручання мінімальне, тварина відходить від наркозу протягом 3—7 годин, а повністю відновлюється вже за тиждень. Позитивних моментів значно більше. Аби довірити тваринку справді компетентному фахівцю, можете поцікавитись рекомендаціями місцевих волонтерів та зоозахисних організацій, вони як ніхто інший з власного досвіду добре знають, до кого краще звернутись.
МІФ 6. “Стерилізація вкорочує життя тварині”.
- Насправді вчасно стерилізована тварина живе на 3-5 років довше, ніж не стерилізована завдяки тому, що не зношується ендокринна система, а організм старіє значно повільніше.
МІФ 7. “Я прилаштую усіх котенят/цуценят у добрі руки, або заплачу 50 грн. нехай тітоньки на ринку прилаштують”
- На превеликий жаль, тим тітонькам байдуже щодо ваших тварин. Заробивши грошей, вони скинуть усіх здорових та хворих тварин докупи, роздаватимуть інфікованих тварин у родини, котрі після раптової смерті кошеняти, можливо, більше ніколи не наважаться прихистити ще когось. А тих, кого не прилаштують, “добрі” тітоньки просто викинуть на найближчий смітник.
- Ви можете контролювати лише свої вчинки, а в людей, яким ви довірили тварину може трапитися що завгодно, ви не зможете контролювати і відстежувати долю кожного.
"Не в кожному домі має бути кіт чи собака, але у кожного кота та собаки має бути люблячий дім із відповідальними господарями", — переконана Людмила Чеховська.
Спілкувалася Тетяна Колеснік
Теги → тварини