Упродовж двох років через суди різних інстанцій Регіональне відділення Фонду держмайна України по Тернопільській області спонукало ПАТ "Галіція Дистилері" укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, що був укладений ще в 2001 році.
Ніхто краще за виробників не вміє пояснити причини здорожчання своєї продукції. Однак, коли йдеться про виплати, які зобов'язані здійснювати самі, арифметика починає накульгувати. Ніхто, власне, й не сподівається, що ціна на коньяки "Грінвіч", "Бучач" чи Renuage, які випускає "Галіція Дистилері", упродовж десятиріч залишатиметься незмінною. А от виробники міцних напоїв, скидається, розраховували за структурний підрозділ цілісного майнового комплексу в Бучачі роками сплачувати незмінну орендну плату. Між тим, із моменту підписання договору оренди вона зросла у кілька разів. Зрештою, за цей час змінилася навіть сама методика розрахунку орендної плати за державне майно, до якої вніс зміни й доповнення Кабінет Міністрів України. Платити більше керівникам "Галіція Дистилері", звісно ж, не хотілося, тож рішення Господарського суду Тернопільської області, що задовольняло позови РВ ФДМУ, вони двічі оскаржували у судах вищих інстанцій. У жовтні Вищий господарський суд України, розглянувши касаційну скаргу РВ ФДМУ на постанову Львівського апеляційного господарського суду, таки зобов'язав "Галіцію Дистилері" укласти додаткову угоду до договору оренди. За приблизними підрахунками, товариство тепер має повернути до державного бюджету понад 900 тисяч гривень донарахувань.
Теги → держмайно прес-реліз суд Тернопіль укрнет
