Слова вдячності батьків канадському вчителю п. Тарасу

01 Сер 2013 / 15:45 | Переглядів: 1958

канадський вчитель

Добре, що існують у світі ентузіасти. Я про тих, які "незважаючи на", а не "завдяки тому, що". У нас, виявляється, таких людей не так мало, як здається на перший погляд. Що б ви сказали про людину, яка залишає на три тижні свою родину, нехтуючи власним відпочинком і їде у далеку країну, рідну колись його батькам, аби зробити добру справу - навчати дітей англійської мови. За перші ж заняття малеча полюбила цього довговусого чоловіка із далекої Канади, прикипіла до нього десятками маленьких сердечок. Він був їм другом і вчителем. Він показав, що навчання може бути цікавим. Вони співали на прощання пісень Баді Холлі, бітлів і Армстронга (особисто від себе дякую за такий репертуар) мовою оригіналу, обіцяли писати і плакали. Пане Тарасе, вони чекають на вас! На далекій Україні ви стали своїм. І нехай наш Тернопіль стане Вам другим домом. П.С.: Минуло вже кілька днів від закінчення навчання, але не було й дня, щоб наша доня не згадувала Вас. Ми на Вас чекаємо!

Лілія Мусіхіна, письменниця, етнограф, фольклорист, мати учасниці курсу Ельвіри Мусіхіної

"Моїй донечці Настуні лише 5 років. І вона ще не вивчала англійську мову у дитячому садку. Тому було важливо щоб у неї проявився інтерес до вивчення мови з дитинства. Вона була наймолодшою учасницею цих занять. Завдяки професіоналізму пана Тарас, залученням різних ігрових форм та методів навчання, заняття були дуже цікавими, швидко проходив час і легко засвоювався матеріал."

Лілія Проць, чемпіонка світу з паурліфтингу, мати учасниці курсу Анастасії Біляєвої

Одна із проблем літніх канікул - "куди подіти дітей?". Вони вже начебто й дорослі, та досі не вміють мудро й раціонально спланувати свій день. Так трапилося і в мене, вірніше, у моїх дітей, які, щойно скінчився перший шал від вільних "позашкільних" днів, засумували. І питання "Що робити?" стало основним. Тут нам і стали в нагоді курси англійської мови, які працювали при Центральній дитячій бібліотеці. Скажу щиро, що попервах діти сприйняли звістку про "уроки інглішу" не вельми оптимістично: "Ууууууу!!!! Зараз же лііііто!!!! Ми не хоооочемо вчитися!!!!" Та варто було їм піти на перше заняття, як дітей уже за вуха не можна було витягнути із тих курсів! Викладач - Тарас Малюжинський - став для них еталоном Вчителя ("Ма, а чому у нашій школі немає ТАКИХ вчителів???) і справжнім другом. За три тижні занять діти вивчили купу англійських пісень, поповнили запас лексики, малювали, грали в ігри, змагалися… Словом, враження і спогади у всіх залишилися най-най-най…..

Ганна Осадко, редактор вид-ва "Богдан", письменниця, художниця, кандидат філолог. наук., мама учасників курсу Софії та Юрія Осадко

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.