Коли ти самотній, коли пенсія мізерна, коли щодня намагаєшся побороти свої недуги і болі і якось вижити у цей непростий час, то кожний промінчик людської уваги тішить душу і додає сил. І ось тому, коли напередодні 8 Березня нас, самотніх пенсонерів, запросили в Червоний Хрест на святковий обід, нашому почуттю вдячності не було меж. Ми приємно поспілкувалися, потішилися затишною атмофсерою свята і тим, що про нас пам'ятають. Безмежно вдячні начальнику міського Товариства Червоного Хреста шановній Тетяні Володимирівні Лех, нашим дорогим сестричкам, які організували для нас справжнє свято.
Від імені усіх присутніх на святковому заході хочу побажати людям, які повсякчас турбуються про нас та переймаються нашими проблемами, щоб і надалі не міліло джерельце їхньої доброти, щоб частіше ми зустрічалися на подібних заходах і щоб те тепло і увага, які проявляють вони у ставленні до нас, поверталися до них сторицею.
Хай Бог благословить вас на добрі справи, шановні наші опікуни.
З повагою Надія Іванівна СТУПКА.
М. Тернопіль.
